Нік Сорока
сценарист кіно та серіалів, викладач курсів
зі сценаристки у «Videomatica.Academy»
Нік розказав, де шукати роботу сценаристам-новачкам, скільки проектів треба брати одночасно
в роботу та ще багато чого цікавого.

Нік Сорока, в якомусь сенсі, людина-загадка, адже інформації про нього в мережі

дуже й дуже мало. При цьому в портфоліо Ніка – сценарії для понад 30 серіалів та двох повнометражних фільмів. В Ніка є особистий сайт з блогом - www.nicksoroka.com.

Але там ні слова про те, як він прийшов у професію, де вчився і так далі.

А це дуже цікавить студентів, що навчаються в нього на курсах зі сценаристки

в Videomatica.Academy. І не тільки їх.


А ще, студенти відгукуються про Ніка, як про вчителя з неймовірним терпінням.
Він завжди дуже уважно ставиться до кожного, дбайливо перевіряє роботи.
Це дає можливість розкритись та зрозуміти, що саме треба допрацювати
задля досягнення успіху. Адже, як говорить Нік: «Немає безталанних людей. Є люди,
які ще не відкрили свій талант».

Щоб дізнатись про Ніка трохи більше, з ним поспілкувалась Ольга Слащева, генеральний продюсер VIDEOMATICA Academy & Production. Нік розказав, де шукати роботу сценаристам-новачкам, скільки проектів треба брати одночасно в роботу та ще багато чого цікавого.




«Ми вирішили ризикнути, кинути все

та писати»





«Ми вирішили ризикнути, кинути все

та писати»

ІНЖЕНЕР-СЦЕНАРИСТ

В сценаристку або «найкращу на світі професію», як її сам називає Нік, він потрапив випадково. Було це 8,5 років тому. За освітою Нік інженер. Але, як він зауважує,
інженерія – не його покликання:

«В інститутські роки я все більше пропадав в акторських кружках та театрах.
Але я вдячний викладачам, що навчили структурно мислити, розкладати все
по поличках та продумувати на 10 кроків наперед — цінна навичка для сценариста».

Тож у 2011 році Нік працював на стабільній, але не надто високооплачуваній роботі,
яка зовсім не приносила задоволення. Одного разу, знайомий його дружини Ольги,
яка за професією драматург та театральний режисер, запропонував їй написати сценарій для скетч-шоу. Узятися за цікавий проект подружжя вирішило разом, адже дуже полюбляло гумористичні шоу на кшталт «Містера Біна» та «Smack The Pony». Той період Нік згадує,
як досить екстремальний:

«Нікому не раджу починати саме так. Нашому сину на той момент виповнилося
пів року. Тому залишити постійну роботу означало втратити хоч який,
але стабільний дохід. Але ми вирішили ризикнути, кинути все та писати».

Скетч-шоу називалося «Три сестри», а редактором його був відомий комедійний актор Євген Сморигін. Нік зазначає, що таких редакторів треба ще пошукати:

«Євген буквально надав нам перші уроки, як пишуться скетчі. Редакторів,
які б підштовхували, допомагали, а не нищили написане вами, їх дуже мало.
Раджу триматись обома руками за такого редактора. Поради від Євгена
допомогли нам стартувати, як сценаристам. Після цього ми почали писати
все більше та замахуватись на великі проекти, такі, як серіали».

З того часу, Нік майже всі проекти пише разом з дружиною. Працювати творчим дуетом,
за словами Ніка, — це дуже круто, якщо ви знайшли близького по духу автора:

«В нас взаємопідтримка. Ми читаємо один одному тексти, просимо поради,
якщо треба. Наприклад, я не знаю, що писати далі, дружина підказує. І навпаки.
З іншого боку, дует накладає певні обмеження. Коли ви працюєте в команді,
ви повинні враховувати думку іншої людини. В нас бувають конфлікти.
Але ми приходимо до рішення, яке подобається всім».
Працювати треба
з ідеями, які «гріють,
а краще обпікають»
ЯК НАДХОДЯТЬ ПРОЕКТИ

Існує дві схеми, за якими працює професійний сценарист. Перша – це коли сценарій пишеться за власною ідеєю. За спостереженнями Ніка, гарні ідеї
дуже часто приходять в голову під час монотонної, але пов’язаної з будь-яким фізичним навантаженням, дії – прогулянки, занять спортом, миття посуду. Працювати треба з ідеями, які «гріють, а краще обпікають»:

«Ви відчуєте, що якщо не напишете, то це мучитиме вас. Особливо важливо починати свій шлях саме з таких ідей, я завжди кажу студентам. Як знайшли ідею, розробляйте її — крутіть, розминайте, обговорюйте
з кимось, гуляйте разом з нею. Тут ви ще більше зрозумієте, чи гріє вона вас. Ідея обростатиме деталями, персонажами».

Далі, залишається оформити заявку, та, в разі зацікавленості в ній продюсера, розробити синопсис, поепізодний план, написати сценарій та продати його.

Друга схема, за якою працює сценарист, це коли проект надходить зі сторони. Тоді дається технічне завдання, де вказаний жанр, формат, вимоги до сюжету
і так далі. Сценарист працює з чужою ідеєю, але з досвідом приходить вміння занурюватись в будь-який проект, як у власний:

«В певний момент ви перестаєте сприймати цей проект, як чужий. Працюючи над персонажами, ви починаєте їм співчувати, та вони стануть вам рідними».

За цією схемою сценаристу може надійти замовлення, наприклад, на черговий детективний серіал. Наразі їх написано та знято дуже багато. Але Нік вважає,
що талановитий сценарист здатен зробити проект на будь-яку, навіть, заїжджену тему, свіжим та успішним:

«Детектив – це просто форма з певними правилами. Можу провести аналогію з футболом. Якщо ви подивитесь один матч, то це не означатиме, що ви бачили всі. Це був матч, де грали дві певні команди на певному полі. Те саме стосується сценарію. Кожного разу з’являються нові цікаві персонажі зі своїми унікальними долями».

За словами Ніка, в кожний проект, власний або чужий, дуже важливо вкласти душу:

«Ви повинні «витрачати себе», інакше не буде віддачі. Навіщо створювати щось нудне? Кожен сценарій повинен бути, як казав Бергман,
«як останній».
ДЕ ШУКАТИ РОБОТУ ПОЧАТКІВЦЯМ

Всіх починаючих сценаристів турбує, як заробити. Часто є сильне бажання працювати,
але не зрозуміло, як та де шукати замовників.
До того ж на початку потрібна практика на реальних
проектах, де поступово приходить справжня майстерність.
ДЕ ШУКАТИ РОБОТУ ПОЧАТКІВЦЯМ

Всіх починаючих сценаристів турбує, як заробити. Часто є сильне бажання працювати,
але не зрозуміло, як та де шукати замовників.
До того ж на початку потрібна практика на реальних
проектах, де поступово приходить справжня майстерність.
Нік радить, по-перше, максимально розголосити серед рідних, друзів та знайомих, що тепер
до вас можна звертатись за написанням сценаріїв:

«Ви не знаєте, хто є серед знайомих ваших знайомих. Так, ще на самому початку, я випадково,
через знайомого моїх друзів, вперше потрапив на знімальний майданчик. Там я розказав, що пишу сценарії. Мені просто сказали надіслати мої роботи. На той момент я навіть не знав, як оформити заявку. Але мені дали приклад, як заявка повинна виглядати. І хоча мої ідеї не підійшли, я отримав цінний досвід та файл-приклад заявки, яким потім користувався постійно».

«Ваші ідеї можуть бути не потрібні в певний момент, але головне, щоб їх побачили люди, які працюють у сфері кіно та телебачення. Ваші контактні дані залишаться, та повірте, вам можуть подзвонити навіть через декілька років, просто знаючи, що ви сценарист».

Також, за словами Ніка, щоб знайти роботу, не варто нехтувати соцмережами.
Сьогодні це потужний інструмент для встановлення професійних контактів:

«Заявіть у пості, наприклад, що закінчили курс, і запитайте, може, хтось знає, де потрібні сценаристи. Цей шлях досить ефективний. Навіть, якщо серед близького кола друзів не буде нікого потрібного вам, то серед їх знайомих, дуже ймовірно, такі люди знайдуться. Світ тісний».
«Навіть якщо вам пропонують якусь незвичну
для вас роботу – кліп, мультфільм і так далі,
краще взятись»
СКІЛЬКИ ПРОЕКТІВ БРАТИ ОДНОЧАСНО

Коли є можливість обрати, писати тільки один, або два чи три проектів одночасно,
варто обрати останній варіант, радить Нік:

«Ніколи не вкладайте усі свої сили та ресурси в один проект. Тільки сценаристи дуже високого рівня можуть собі це дозволити, вони в професії 10-15 років. Їх особистий бренд тримається на якості,
тому більше одного проекта вони не беруть. А ще вони довіряють замовникам, які ніколи не кинуть. Особисто в мене було два випадки, коли я писав проекти, які по різним причинам не відбулись.
Тобто багато роботи було зроблено даремно».

Буває інша крайність: сценарист бере занадто багато проектів, наприклад, одразу п’ять,
не вірячи, що усі з них будуть реалізовані або оплачені. А потім усі п’ять спрацьовують,
і треба за кілька місяців все закрити:

«Ця ситуація більш прийнятна, але викластись треба буде по повній. Я називаю такі періоди марафонами. В мене було таких три. Вам точно знадобиться відпустка одразу після закінчення роботи».

На початку кар’єри варто брати будь-які проекти, адже треба набиратись досвіду
та постійно практикуватись:

«Навіть якщо вам пропонують якусь незвичну для вас роботу – кліп, мультфільм і так далі, краще взятись. Не безкоштовно, звісно. Дуже важлива постійна практика. Це, як спорт. Два тижні не походиш в зал – одразу важко, все болить. Пишіть потроху навіть, але постійно, кожного дня».
СКІЛЬКИ ПРОЕКТІВ БРАТИ ОДНОЧАСНО

Коли є можливість обрати, писати тільки один, або два чи три проектів одночасно,
варто обрати останній варіант, радить Нік:

«Ніколи не вкладайте усі свої сили та ресурси в один проект. Тільки сценаристи дуже високого рівня можуть собі це дозволити, вони в професії 10-15 років. Їх особистий бренд тримається на якості,
тому більше одного проекта вони не беруть. А ще вони довіряють замовникам, які ніколи не кинуть. Особисто в мене було два випадки, коли я писав проекти, які по різним причинам не відбулись.
Тобто багато роботи було зроблено даремно».

Буває інша крайність: сценарист бере занадто багато проектів, наприклад, одразу п’ять,
не вірячи, що усі з них будуть реалізовані або оплачені. А потім усі п’ять спрацьовують,
і треба за кілька місяців все закрити:

«Ця ситуація більш прийнятна, але викластись треба буде по повній. Я називаю такі періоди марафонами. В мене було таких три. Вам точно знадобиться відпустка одразу після закінчення роботи».

На початку кар’єри варто брати будь-які проекти, адже треба набиратись досвіду
та постійно практикуватись:

«Навіть якщо вам пропонують якусь незвичну для вас роботу – кліп, мультфільм і так далі, краще взятись. Не безкоштовно, звісно. Дуже важлива постійна практика. Це, як спорт. Два тижні не походиш в зал – одразу важко, все болить. Пишіть потроху навіть, але постійно, кожного дня».
СТРАХИ СЦЕНАРИСТА

«Якщо вам здається,
що ви ніколи вже не напишете нічого вартого уваги, відкрийте свій блокнот, та ви знайдете ідеї, які вас гріють»
В професії сценариста, при всій її привабливості,
є й підводні камені. Сценаристи стикаються
з певними кризами, як маленькими, так і великими. Нерідко виникає страх «списатись»:

«Це коли здається, що всі ідеї, що приходять, банальні
та поверхові. Дуже важливо боротись з цим страхом, записуючи свої ідеї. Якщо вам здається, що ви ніколи
вже не напишете нічого вартого уваги, відкрийте свій блокнот, та ви знайдете ідеї, які вас гріють. Це вас надихне
та підтримає».

Пустий лист — ще один регулярний челендж
для сценариста. Це коли важко почати, та здається,
ніби в цей день неможливо і не варто писати:
«Звісно, коли починаєш, то розігріваєшся, та все йде добре. Таке часто є в творчих людей. Хвилюватись перед початком, не важливо, сценарію взагалі або чергового епізоду, це нормально.
Я знаю тільки одного сценариста, який «не боїться» тексту, та відноситься до нього «без поваги».
Так, він сідає та пише дуже швидко та легко, але він поганий сценарист».

Буває, виникає страх в процесі написання звернути не туди. Тобто сценарист витрачає тиждень або місяць на певний розвиток подій, а потім приходить розуміння, що це була помилка:

«Це прикрий, але водночас цінний досвід. І наступного разу ви так не зробите. Взагалі, уникнути поворотів не туди допомагає структурний підхід до написання сценарію. Напишіть спочатку історію,
а потім вже розширюйте її та наповнюйте — робіть поепізодний план, розписуйте діалоги».

«Якщо ви себе присвятите цій справі, ви побачите,

що це — найкраща робота на світі»

РОЗВИТОК СЦЕНАРИСТА

Як казав Стівен Кінг: «Якщо хочете бути письменником, вам перш за все потрібно робити
дві речі: багато читати та багато писати».
Те саме, за словами Ніка, стосується сценаристів,
але з поправкою на специфіку професії.
А саме, треба писати, дивитись фільми та...читати сценарії:

«Спочатку я не читав чужі сценарії.
Але, одного разу, я знайшов сценарій фільму, який мене дуже зачепив. З того часу я це роблю постійно, читаю, як прозу. Виявилось, що це дуже цікаво та корисно для розвитку».

Також, не зважаючи на свій досвід, Нік постійно дивиться лекції від іменитих сценаристів
та письменників:
«Так, в письменників можна багато чому повчитися. Звісно, вони конструюють світ по-іншому,
з великою кількістю образів та описів, щоб це одразу працювало у вас в голові. Але правила драматургії тут діють ті ж самі».

Розвиватись треба постійно, адже все у світі змінюється шаленими темпами. Відстати можна дуже швидко, а це означає робити те, що буде нікому непотрібно, вважає Нік:

«Кожні кілька років є новий виклик. От, наприклад, писали, писали соціальну фантастику.
А потім вийшло «Чорне дзеркало», і це — нова форма, нова планка. Або мультфільми зараз дуже своєрідні, але — справжні відкриття. Мені дуже зайшов, наприклад, «The Midnight Gospel». З українських фільмів я в захваті від «Думки мої тихі» — дуже потужне кіно».

Взагалі, розвивати та вирощувати нове покоління сценаристів Нік намагається, працюючи викладачем. За його словами, є дуже талановиті студенти з такими яскравими ідеями, що здатні суттєво змінити стан речей на українському телебаченні та в кіно:

«Моя задача — дати набір інструментів та навчити ними користуватись. Мені приємно мріяти, що колись я побачу в титрах відомих українських фільмів та серіалів прізвища своїх студентів. Це дійсно не проста робота. Але якщо ви себе присвятите цій справі, ви побачите, що це — найкраща робота на світі».

Нік Сорока навчить усіх охочих тонкощам сценарного ремесла на курсах:

Приєднуйтесь!


Анастасія Шевченко

Made on
Tilda